Заповідник "Тустань" оцифрує евакуйовані з Харківського літературного музею рукописи

Евакуйовані з Харківського літературного музею рукописи у безпечний регіон оцифровує Державний історико-культурний заповідник "Тустань".

Про це у Фейсбуці повідомила Львівська обласна рада.

До кінця лютого 2024 року планують оцифрувати близько 2000 предметів з евакуйованої колекції Харківського літмузею. Це архіви розстріляного відродження: періодичні видання, документи, рукописи Леся Курбаса, Івана Дніпровського, Миколи Хвильового.

Проєкт "Кризова інвентаризація та стрибок до цифровізації музейного обліку" реалізовується ГО Тустань спільно із КЗ ЛОР "Адміністрація державного історико-культурного заповідника "Тустань",  НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та ГО "Центр розвитку музейної справи" за фінансової підтримки Європейського Союзу.

"Ще до повномасштабного вторгнення оцифрування колекції ми почали на набагато простішому обладнанні. Завдяки співпраці з HeMo, маємо доступ до сканера, який дозволяє сканувати більш чутливі видання, оскільки має спеціальні платформи та особливі налаштування", — розповіла головна зберігачка фондів Харківського літературного музею Тетяна Рудь.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.