Заповідник "Тустань" оцифрує евакуйовані з Харківського літературного музею рукописи

Евакуйовані з Харківського літературного музею рукописи у безпечний регіон оцифровує Державний історико-культурний заповідник "Тустань".

Про це у Фейсбуці повідомила Львівська обласна рада.

До кінця лютого 2024 року планують оцифрувати близько 2000 предметів з евакуйованої колекції Харківського літмузею. Це архіви розстріляного відродження: періодичні видання, документи, рукописи Леся Курбаса, Івана Дніпровського, Миколи Хвильового.

Проєкт "Кризова інвентаризація та стрибок до цифровізації музейного обліку" реалізовується ГО Тустань спільно із КЗ ЛОР "Адміністрація державного історико-культурного заповідника "Тустань",  НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та ГО "Центр розвитку музейної справи" за фінансової підтримки Європейського Союзу.

"Ще до повномасштабного вторгнення оцифрування колекції ми почали на набагато простішому обладнанні. Завдяки співпраці з HeMo, маємо доступ до сканера, який дозволяє сканувати більш чутливі видання, оскільки має спеціальні платформи та особливі налаштування", — розповіла головна зберігачка фондів Харківського літературного музею Тетяна Рудь.

 

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.