У Харкові пропонують перейменувати вулицю і провулки на честь сотника армії УНР

Харківська "Спілка ветеранів АТО" звернулася до Харківського міського голови Ігоря Терехова із пропозицією перейменувати п'ять топонімів на честь сотника армії УНР Олекси Костюченка.

Про це пише "Деколонізація Україна".

"ГО "Спілка ветеранів АТО" шанує пам'ять козаків часів Війни за Незалежність 1917-1921 рр. Ми шануємо й цінуємо збереження пам'яті про відомих діячів Української революції та Визвольних змагань 1917-1921 рр., а також видатних діячів Армії УНР, які народилися у місті Харків", — сказано у зверненні.

Пропонують перейменувати такі топоніми:

  • вулицю Таганську,
  • провулок Таганський,
  • провулок Таганський 1-й,
  • провулок Таганський 2-й,
  • провулок Таганський 3-й.

Олекса Костюченко народився 17 (29) лютого 1892 року у слободі Іванівка (Харків) у родині міщанина із Полтавщини. Навчався у Харківській реальній школі, потім у Харківському технологічному інституті. Був сотником армії Української народної республіки, ад'ютантом Харківського слобідського полку, начальником штабу Харківського слобідського коша. Служив у 6-й Січовій стрілецькій дивізії Армії УНР. Редактор, перекладач і журналіст.

У 1914 році його призвали до російської армії. Закінчив Чугуївську військову школу, поїхав на фронт у складі Чорноморського полку, пізніше — Комаровського полку. У листопаді 1917 року взяв відпустку та повернувся до України. У 1918 році вступив до 42-го пішого Валківського полку (дислокувався у Харкові). Брав участь в Антигетьманському повстанні. До Коша військ козацьких Харківщини долучився у листопаді 1918 року. Мав хрест Симона Петлюри.

У 1940 році його заарештували. Це сталося під час захоплення Радянським союзом Галичини. Під час етапування, після 22 червня 1941 року, зник безвісти.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.