У Львові оголосили конкурс на облаштування Меморіалу пам'яті Українських Героїв

Прийом заявок на участь у всеукраїнському архітектурному конкурсі стартував 5 січня

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Ми маємо берегти цю памʼять для майбутніх поколінь. Кожен, хто живе в Україні, у Львові має знати, якою ціною сучасні Герої сьогодні захищають свою землю", – зазначив Андрій Садовий.

Комплекс буде розташований на Личакові. Як саме буде виглядати цей комплекс планують визначити на конкурсній основі.

Реєстрація учасників триватиме до 21 січня 2024 року, а прийом їхніх пропозицій – до 18 березня. Результати архітектурного конкурсу будуть відомі на початку квітня. 

Переможцям виплатять премії: за 1 місце – 500 тисяч гривень, за 2 місце – 300 тисяч гривень, а за 3 місце – 200 тисяч гривень. Фінансуватимуть конкурс за кошти благодійників.

"Архітектурний комплекс має стати памʼяткою архітектури XXI століття, але також і місцем сили для кожного українця", – додав Андрій Садовий.

Деталі технічного завдання для архітектурного конкурсу робоча група обговорила 13 грудня 2023 року. Вона складалася з істориків, представників мистецьких середовищ, культурних діячів Львова.

Вони погодили, що вигляд намогильних плит для загиблих захисників може відрізнятися залежно від їхньої релігійної чи конфесійної приналежності.

Також у межах комплексу планують зробити міжконфесійну молитовну залу – каплицю, колумбарій та інформаційний центр для відвідувачів.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.