У Львові оголосили конкурс на облаштування Меморіалу пам'яті Українських Героїв

Прийом заявок на участь у всеукраїнському архітектурному конкурсі стартував 5 січня

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Ми маємо берегти цю памʼять для майбутніх поколінь. Кожен, хто живе в Україні, у Львові має знати, якою ціною сучасні Герої сьогодні захищають свою землю", – зазначив Андрій Садовий.

Комплекс буде розташований на Личакові. Як саме буде виглядати цей комплекс планують визначити на конкурсній основі.

Реєстрація учасників триватиме до 21 січня 2024 року, а прийом їхніх пропозицій – до 18 березня. Результати архітектурного конкурсу будуть відомі на початку квітня. 

Переможцям виплатять премії: за 1 місце – 500 тисяч гривень, за 2 місце – 300 тисяч гривень, а за 3 місце – 200 тисяч гривень. Фінансуватимуть конкурс за кошти благодійників.

"Архітектурний комплекс має стати памʼяткою архітектури XXI століття, але також і місцем сили для кожного українця", – додав Андрій Садовий.

Деталі технічного завдання для архітектурного конкурсу робоча група обговорила 13 грудня 2023 року. Вона складалася з істориків, представників мистецьких середовищ, культурних діячів Львова.

Вони погодили, що вигляд намогильних плит для загиблих захисників може відрізнятися залежно від їхньої релігійної чи конфесійної приналежності.

Також у межах комплексу планують зробити міжконфесійну молитовну залу – каплицю, колумбарій та інформаційний центр для відвідувачів.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.