Родину Столярчуків з Києва визнали Праведниками народів світу

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту в Києві родині Столярчуків присвоїли нагороду Праведників народів світу за допомогу, надану єврейському народу в роки Другої світової війни.

Про це повідомили на сайті Міністерства культури та інформаційної політики.

Почесне звання Володимиру та Павлині Столярчуків посмертно присвоїла держава Ізраїль на знак глибокої вдячності. Нагороду отримала праонука – Аліна Зінченко.

"Є дати, які ми завжди пам'ятаємо. 27 січня – одна з них. 79 років тому концтабір Аушвіц був звільнений Червоною армією. Та нещодавно до цього списку додалися ще дві дати. 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну агресію проти України. А 7 жовтня минулого року стався безпрецедентний теракт проти Ізраїлю. Понад 1200 ні в чому не винних ізраїльтян були вбиті, сотні були взяті в заручники. Це був найбільш смертоносний напад на євреїв з часів Голокосту", – зазначив посол Ізраїля в Україні Міхаель Бродський.

Як повідомили у МКІП, Володимир і Павлина Столярчуки врятували Марію Мільман та її сина. Марія з чоловіком Іллєю приїхали як молоді спеціалісти до села Комсомольське Вінницької області. Марія була вчителькою, Ілля - техніком у тракторному відділенні. У 1938 році у них народився син Михайло.

У 1941 році Іллю мобілізували, Марія і син опинились в окупації. 9 вересня 1941 року майже всіх євреїв населеного пункту вбили. Коли Марію із сином гнали у колоні до розстрільних ровів, один із охоронців почув, що хлопчик говорить до матері українською. Він вивів їх з колони і відпустив додому. Марія попросила про допомогу свою подругу Павлину Столярчук.

Подружжя Столярчуків переховувало Марію із сином у себе вдома два місяці, поки не зробили їм підроблені документи на прізвище Коваленко. З цим прізвищем Михайло жив надалі.

До кінця війни Марія і Михайло проживали у селі Пирогівка, потім повернулися до Комсомольського, де після війни возз'єдналися з батьком. Весь час після війни вони спілкувалися із Столярчуками.

"Кожна трагічна сторінка в житті людства завжди перегортається. Літопис складається з багатьох сторінок. Перегорнувши сторінку Другої світової війни, Голокосту, ми маємо пам'ятати не тільки основний трагічний текст цієї сторінки. На ній є чимало доброго тексту про тих людей, хто боровся з ворогом, зі злом. Завжди є добро, яке перемагає зло", - підкреслив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Щороку 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту. Цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті — Аушвіц-Біркенау. Цей день за рішенням Генеральної Асамблеї ООН став датою, коли світ згадує про жертв нацистського терору.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.