Родину Столярчуків з Києва визнали Праведниками народів світу

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту в Києві родині Столярчуків присвоїли нагороду Праведників народів світу за допомогу, надану єврейському народу в роки Другої світової війни.

Про це повідомили на сайті Міністерства культури та інформаційної політики.

Почесне звання Володимиру та Павлині Столярчуків посмертно присвоїла держава Ізраїль на знак глибокої вдячності. Нагороду отримала праонука – Аліна Зінченко.

"Є дати, які ми завжди пам'ятаємо. 27 січня – одна з них. 79 років тому концтабір Аушвіц був звільнений Червоною армією. Та нещодавно до цього списку додалися ще дві дати. 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну агресію проти України. А 7 жовтня минулого року стався безпрецедентний теракт проти Ізраїлю. Понад 1200 ні в чому не винних ізраїльтян були вбиті, сотні були взяті в заручники. Це був найбільш смертоносний напад на євреїв з часів Голокосту", – зазначив посол Ізраїля в Україні Міхаель Бродський.

Як повідомили у МКІП, Володимир і Павлина Столярчуки врятували Марію Мільман та її сина. Марія з чоловіком Іллєю приїхали як молоді спеціалісти до села Комсомольське Вінницької області. Марія була вчителькою, Ілля - техніком у тракторному відділенні. У 1938 році у них народився син Михайло.

У 1941 році Іллю мобілізували, Марія і син опинились в окупації. 9 вересня 1941 року майже всіх євреїв населеного пункту вбили. Коли Марію із сином гнали у колоні до розстрільних ровів, один із охоронців почув, що хлопчик говорить до матері українською. Він вивів їх з колони і відпустив додому. Марія попросила про допомогу свою подругу Павлину Столярчук.

Подружжя Столярчуків переховувало Марію із сином у себе вдома два місяці, поки не зробили їм підроблені документи на прізвище Коваленко. З цим прізвищем Михайло жив надалі.

До кінця війни Марія і Михайло проживали у селі Пирогівка, потім повернулися до Комсомольського, де після війни возз'єдналися з батьком. Весь час після війни вони спілкувалися із Столярчуками.

"Кожна трагічна сторінка в житті людства завжди перегортається. Літопис складається з багатьох сторінок. Перегорнувши сторінку Другої світової війни, Голокосту, ми маємо пам'ятати не тільки основний трагічний текст цієї сторінки. На ній є чимало доброго тексту про тих людей, хто боровся з ворогом, зі злом. Завжди є добро, яке перемагає зло", - підкреслив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Щороку 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту. Цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті — Аушвіц-Біркенау. Цей день за рішенням Генеральної Асамблеї ООН став датою, коли світ згадує про жертв нацистського терору.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.