На Черкащині відновили двохсотлітній вітряк

Двохсотлітній вітряк відновили на Звенигородщині Черкаської області.

Про це пише Суспільне.

Цей вітряк вже два століття височіє на межі трьох сіл. Залишився один вцілілий із 28, розповіла директорка Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Людмила Шевченко:

"Неподалік урочище Гупалівщина, про яке згадав Тарас Григорович у своїй поемі "Гайдамаки". Тут він пас ягнята за селом. Власне, це стежки та місце дитинства Кобзаря".

Колись це місце збирало десятки людей, тут було чути, як гомін сільських жителів, так і ділові розмови. Ті часи відтворені в унікальних фотографіях родича Тараса Шевченка — Григорія.

До робіт залучили майстрів, які володіють давніми знаннями відновлення млинів. На відновлення вітрил млина спрямували 300 тисяч гривень. Це кошти доброчинного фонду "МХП-Громаді". Майстри втілили перший етап реконструкції. Надалі планують, щоб двохсотлітній вітряк запрацював.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.