Десятинну церкву в Києві відтворили у доповненій реальності

Найдавніший кам’яний храм Києва – Десятинну церкву X століття можна побачити в доповненій реальності.

Про це повідомляє міністерство культури та інформаційної політики України.

На вулиці Володимирській біля Національного музею історії України встановили новий інформаційний стенд, завдяки якому можна прочитати, побачити та почути цікаву інформацію про Десятинну церкву. І навіть доторкнутись до неї в доповненій реальності.

Ініціатор проєкту — засновник організації "єМузей", що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання Дмитро Матяш.
Для того, щоб побачити церкву в доповненій реальності наразі достатньо відсканувати QR-код на інформаційному борді за допомогою свого смартфона. Також всі охочі знайдуть посилання на аудіогід, в якому розповідають про історію першої камʼяної церкви Київської Русі. 
 
Крім цього команда "єМузею" розробила 3D-копії трьох хрестів, які знайшли під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються в Національному музеї історії України. Дізнатись більше про Десятинну церкву, її історію та побачити 3D-моделі можна на сайті discover.ua.
Церква Богородиці Десятинна – найдавніший кам'яний храм Києва. Її спорудив 996 року великий князь Київський Володимир Святославич.  
 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.