Шевченківська премія оголосила фіналістів

Оголосили короткий список творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.

Про це повідомили на сайті комітету премії.

За його результатами до короткого списку номінантів увійшли:

Література:

  • Дмитро Лазуткін — поетична збірка "Закладка";
  • Ігор Павлюк — поетична збірка "Танець Мамая";
  • Степан Процюк — "Руки і сльози. Роман про Івана Франка", "Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника";
  • Ярина Чорногуз — поетична збірка "[dasein: оборона присутності]".

Літературознавство та мистецтвознавство:

  • Ігор Набитович — книжка "Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький";
  • Людмила Тарнашинська — книжка "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти".

Публіцистика, журналістика:

  • Іван Коломієць (Вано Крюґер) — книжка есеїв "Розчахнута квітка";
  • Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм "20 днів у Маріуполі");
  • Олександр Михед — книжка "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення".

З повним переліком тих, хто пройшов у третій тур в інших номінаціях, можна ознайомитись на офіційному сайті премії.

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", а 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць".

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.