АНОНС: Публічна дискусія "Відстояти Соборність"

Відкрита зустріч-розмову з істориками і військовими "Відстояти Соборність: чому в 1919-му не вдалося, і що робити, щоб вийшло зараз?" відбудеться 22 січня в Києві о 18:00.

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

22 січня будемо відзначати День Соборності України в умовах війни, в якій боремося, щоб відновити цілісність своєї держави. До памʼятної дати запрошуємо на відкриту зустріч-розмову з істориками і військовими, яка відбудеться 22 січня в Києві. 

Говоритимемо:

 - чому соборність (як і державність) вдалося проголосити, але не вдалося відстояти століття тому?

 - чим війна з Росією сьогодні відрізняється від збройного опору українців більшовицькій окупації?

 - чи вчить нас минуле чомусь і що маємо робити, щоб не повторити долю УНР і ЗУНР та не втратити Україну?

 - чи працює досі пропагандистська теза про "різні України", про "Схід і Захід"?

 - що соборність і єдність означають сьогодні?

Запрошені учасники:

Володимир Бірчак, редактор "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, військовослужбовець ЗСУ,    

Антон Дробович, голова Українського інституту національної памʼяті, військовослужбовець ЗСУ,      

Валентина Піскун, доктор історичних наук, дослідниця української еміграції 1920-х років,

Юрій Сиротюк, політик і громадський діяч, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", військовослужбовець ЗСУ, 

Василь Яблонський, доктор історичних наук, серед тем його досліджень – діяльність уряду УНР в екзилі та політичний процес у незалежній Україні.   

Також у розмові візьме участь засновник, фронтмен гурту "Тінь Сонця" і військовослужбовець ЗСУ Сергій Василюк, який на завершення заходу виконає для присутніх кілька пісень.

Модеруватиме дискусію співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський. Розмова не обмежується лише зазначеними вище темами, а присутні матимуть змогу задати учасникам свої питання чи відрефлексувати на почуте. Ми заохочуємо обмін думками, тож долучайтеся.

Коли: 22 січня, початок о 18:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Щоб відвідати подію офлайн, потрібно зареєструватися.

Дискусія також транслюватиметься наживо на ютуб-каналі Українського інституту національної памʼяті та сторінках УІНП й Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.