АНОНС: У Львові відбудеться зустріч-презентація "Гетьманщина. Україна. Історія"

18 січня Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на зустріч-презентацію "Гетьманщина. Україна. Історія".

Про це інформує Львівський музей Михайла Грушевського.

В рамках зустрічі відбудуться виступи:

- генеральної директорки Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця"(м. Батурин), кандидатки історичних наук Наталії Ребрової, яка розповість про колиску української державності, символ незламного духу українців у боротьбі за створення незалежної, могутньої України – Гетьманську столицю;

- відповідальної секретарки Київського Товариства "Холмщина " ім. М. Грушевського, публіцистки, членкині НСЖУ Зої Шалівської, котра повідає про місто козацької звитяги – Конотоп;

- заступниці голови благодійного фонду "Спадок Гетьманщини" Аліни Іващенко, котра презентує документальну збірку "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 років. Книга 1. Козацька старшина та духовенство".

"Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України" – це друга книга із серії "Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька". Першу – "Ревізії Конотопської сотні 30 – 40-х рр. XVIII ст." – презентували 20 березня 2023 року та включили до списку "Лідерів літа" книжкового ярмарку KyivBookFest.

Генеральний опис Лівобережної України – це одне з базових джерел, знайомство з яким не залишає сумнівів, що козаки були саме нобілітетом: мали власність, зокрема – маєтки, які передавали у спадок; користувалися становими привілеями та відстоювали їх.

Презентоване видання містить близько 500 документів з Генерального опису, що стосуються козацької старшини та духовенства Конотопа, а також передмову, написану упорядником книги чернігівським істориком Олександром Тригубом, у якій подані короткі довідки про найвпливовіші роди конотопської шляхти та духовенства.

Коли: 18 січня 2024 р. о 16 год. 

Де: Львівський музей Михайла Грушевського (вул. І.Франка, 154) 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.