АНОНС: У Львові відбудеться зустріч-презентація "Гетьманщина. Україна. Історія"

18 січня Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на зустріч-презентацію "Гетьманщина. Україна. Історія".

Про це інформує Львівський музей Михайла Грушевського.

В рамках зустрічі відбудуться виступи:

- генеральної директорки Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця"(м. Батурин), кандидатки історичних наук Наталії Ребрової, яка розповість про колиску української державності, символ незламного духу українців у боротьбі за створення незалежної, могутньої України – Гетьманську столицю;

- відповідальної секретарки Київського Товариства "Холмщина " ім. М. Грушевського, публіцистки, членкині НСЖУ Зої Шалівської, котра повідає про місто козацької звитяги – Конотоп;

- заступниці голови благодійного фонду "Спадок Гетьманщини" Аліни Іващенко, котра презентує документальну збірку "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 років. Книга 1. Козацька старшина та духовенство".

"Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України" – це друга книга із серії "Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька". Першу – "Ревізії Конотопської сотні 30 – 40-х рр. XVIII ст." – презентували 20 березня 2023 року та включили до списку "Лідерів літа" книжкового ярмарку KyivBookFest.

Генеральний опис Лівобережної України – це одне з базових джерел, знайомство з яким не залишає сумнівів, що козаки були саме нобілітетом: мали власність, зокрема – маєтки, які передавали у спадок; користувалися становими привілеями та відстоювали їх.

Презентоване видання містить близько 500 документів з Генерального опису, що стосуються козацької старшини та духовенства Конотопа, а також передмову, написану упорядником книги чернігівським істориком Олександром Тригубом, у якій подані короткі довідки про найвпливовіші роди конотопської шляхти та духовенства.

Коли: 18 січня 2024 р. о 16 год. 

Де: Львівський музей Михайла Грушевського (вул. І.Франка, 154) 

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.