Книга з автографом Ліни Костенко "Бунт проти імперії: українські шістдесятники" Радомира Мокрика за донати на ЗСУ!

Видавництво "Абабагаламага" розігрує 10 книжок "Бунт проти імперії: українські шістдесятники" Радомира Мокрика з авторськими підписами за донати на ЗСУ!

Про це повідомив автор книги історик Радомир Мокрик.

"Друзі, два тижні тому мені пощастило особисто підписати книжку в Ліни Костенко. Зі згоди Ліни Василівни ми знову робимо розіграш для потреб фронту. Ми збираємо на дрони для декількох підрозділів і на антидронові засоби. Про все, звичайно, відзвітуємо. Умови прості – кидаєте сто гривень в банку – це Ваш квиток для розіграшу. Більше квитків – більше шансів виграти книжку з автографом. І навіть якщо Вам цього разу не пощастить – Ви все рівно зробите добру справу", - написав Радомир Мокрик.

Книга "Бунт проти імперії: українські шістдесятники" Радомира Мокрика стала справжнім бестселером. Видавництво "Абабагаламага" дарує книгу з унікальним автографом Ліни Костенко, яку вона підписала спеціально для підтримки українського війська. А також 10 книжок "Бунт проти імперії: українські шістдесятники" Радомира Мокрика з підписом автора.

Умови розіграшу:

  • Закинути на МоноБанку донат (номер карти банки — 5375 4112 1491 0239), в якому кожні 100 грн — це один квиток у розігруванні, 200 — 2 квитки, 1000 — 10 квитків і т.д. До 24 січня включно. 25 січня рандомно визначимо переможців.
  • У коментарях до внеску вказуйте електронну пошту.

"Ліна Костенко сказала, що "шістдесятники стали шістдесятниками тому, що це була когорта людей, об'єднаних між собою спільними переконаннями, боротьбою, чесністю". Тепер ми всі об'єднані спільною метою. Разом ми нездоланні!", - додав Радомир Мокрик.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.