Через атаку "Шахедів" згорів музей Шухевича у Львові

У день народження Степана Бандери росіяни повністю знищили музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

Вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через падіння уламків "Шахеда" виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної війни перенесли в інше місце, вони у безпеці.

Збитки – 2 мільйони 258 тисяч гривень. Це лише вартість будівлі. Збитки через втрачене майно ще підраховують.

Садовий додав, що цієї ночі ворог також поцілив в інший об'єкт національної памʼяті у Львові: в університет в Дублянах, де 100 років тому вчився Степан Бандера.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

Музей відкрили у 2001 році за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.

На першому поверсі музею розміщувалися п'ять тематичних зал, де були представлені світлини та документи про різні періоди життя та діяльність Романа Шухевича. Експозиція другого поверху (сходи, криївка, житлова кімната) відтворювала побут часів перебування головнокомандувача УПА на цій підпільній квартирі (весна 1948 – початок 1950) і була головним меморіальним об'єктом музею.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.