Шукаємо листи Івана Дзюби!

Видавництво "Дух і літера" для збірки епістолярної спадщини Івана Дзюби розшукує листи відомого літератора і дисидента та запрошує до співпраці дослідників.

Про це пише видавництво "Дух і літера".

Одним із таких важливих проєктів, над яким ми працюємо сьогодні, є епістолярна спадщина Івана Дзюби. Бувши літературознавцем, публіцистом, громадсько-політичним діячем, Іван Михайлович мав численних друзів, знайомих, колег із різних куточків України та світу, з якими листувався впродовж 1960–2010-х. Очевидно, що це дуже різноманітний джерельний пласт, інформативну вагу та культурологічне значення якого складно виміряти.

З частиною таких листувань нам вдалося познайомитися з люб'язного дозволу пані Марти Дзюби. Це близько тисячі старанно оцифрованих (передрукованих) листів тільки ДО Івана Михайловича. Зараз ми на етапі опису та впорядкування цих листів.

Маючи на меті видати максимально повну збірку епістоляріїв, ми хочемо віднайти також листи ВІД Івана Дзюби, які він здебільшого не копіював і не зберігав. Йдеться про сотні, а може й тисячі розкиданих по всьому світу еґо-документів відомого літератора і дисидента. Про їхній потенціал ми навіть не здогадуємося.

Розуміючи, що це монументальна робота, ми хочемо запросити до співпраці молодих дослідників – насамперед літературознавців, істориків, культурологів, які можуть використати це у своїх наукових цілях, а також тих, хто, розділяючи з нами думку про необхідність збереження таких документів і розуміючи тривалість проєкту, хотів би натхненно над цим попрацювати.

Для отримання детальної інформації і пропозицій пишіть на пошту: centerjudaica@gmail.com

У темі повідомлення вкажіть: "Листи Івана Дзюби".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.