У Туреччині відкрили парк імені Агатангела Кримського

У турецькому місті Ізмір відкрили український парк імені Агатангела Кримського та пам’ятну дошку його імені.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Стамбулі, пише Читомо.

Окрім того, міські голови підписали угоду про встановлення побратимських відносин між українськими Чернівцями та турецьким Ізміром. Угоду підписали мери Роман Клічук та Тундж Соєр відповідно.

"Сьогодні справді історичний день: підписано угоду між нашими містами і відкрито український парк. Дуже вірю, що найближчим часом ми відкриємо в Ізмірі почесне консульство України й український культурний центр", — наголосив посол України в Туреччині Василь Боднар під час церемонії відкриття.

Генеральний консул Роман Недільський, звертаючись до української громади Ізміра, висловив бажання, щоб український парк став тим місцем, де вона буде збиратися у важливі дні.

За словами Василя Боднаря, це перша угода, підписана між українським і турецьким містами, підписами за час повномасштабної агресії росії проти України.

Агатангел Кримський - сходознавець, перекладач, який знав понад 60 мов, історик, один із засновників Української академії наук у 1918 році. Перекладав турецькою мовою твори Тараса Шевченка.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.