IN MEMORIAM: Помер голова Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса Роман Круцик

На 79-му році відійшов у вічність Роман Круцик, багаторічний голова Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса

Про це повідомив його товариш Володимир Ковальчук, передає Правда.іф.

"Він ввійде в історію України, як той хто розпочав пошуки в 1989р. жертв комуністичних репресій 1939-1941 в "Дем'яновому Лазі". Я був очевидцем того дня, коли п.Роман Круцик якось весною 89-го запропонував мені піти в поле і разом з Іваном Павликівським, був також історик Ігор Андрухів, і ще кілька чоловік, і вони почали розповідати й показувати місця можливих захоронень. Через кілька місяці світ довідався про страшні злочини сталінського режиму...", - написав Володимир Ковальчук

Народився Роман Миколайович Круцик в с.Яблунів на Івано-Франківщині 6 липня 1945 року. 

Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту та юридичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка.

З 1988 р. — член УГС, голова першого в Івано-Франківській області осередку Т-ва "Меморіал"; пізніше — голова Івано-Франківської обласної організації товариства "Меморіал". Працював над дослідженням масових поховань жертв комуністичних репресій в урочищі Дем'янів Лаз на Івано-Франківщині.

1992 — був одним із засновників Конґресу українських націоналістів (КУН), очолив Івано-Франківську обласну орґанізацію КУН.

З 1999 року очолює Київську міську організацію Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного т-ва "Меморіал" ім. В.Стуса.

Під час парламентських виборів 2006 року займав 6-е місце в виборчому списку Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

2006–2007 — виконував обов'язки заступника голови Українського інституту національної пам'яті.

2007 — за його активної участі в Києві створено Музей совєтської окупації України, та стає його директором.

Парастас за Романом Круциком відбудеться 23 грудня о 17.00 в "Будинку смутку" в Івано-Франківську за адресою вул. Ребета. Похоронна процесія розпочнеться 24 грудня о 10.00 на цвинтарі в "Дем' яновому Лазі".

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.