Будівлю "Українського клубу" 1908-1914 рр. виставили на приватизацію

Будівля належить до пам’яток культурної спадщини, у 1908-1914 роках у ній містилася літературно-художня організація "Український клуб".

Про це повідомляє Шевченківська районна держадміністрація міста Києва.

"Регіональне відділення ФДМУ по м.Києву запрошує взяти участь у приватизаційному аукціоні Єдиний майновий комплекс ДП "Дніпро", який розташований у Шевченківському районі столиці за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42.  До складу активу входять нежитлові приміщення загальною площею 784,8 м²", - йдеться в повідомленні.

Приватизаційний аукціон відбудеться 8 січня 2024 року.

"Український клуб" — літературно-художня громадська організація, утворена 1908 року в Києві. Ініціатором створення був Микола Лисенко. Клуб об'єднував діячів української культури. 

Діяльність національного клубу викликала невдоволення з боку влади. У жовтні 1912 р. його діячів було звинувачено у пропаганді заборонених видань, клуб закрито. Українська громадськість зуміла продовжити його діяльність під іншою назвою — клуб "Родина".

"Український клуб" відновлений 2002 року, сьогодні це дискусійний майданчик для експертів, політиків, науковців, політологів, представників громадськості.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.