У Києві демонтували пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець"

16 грудня У Києві демонтували памʼятник екіпажу радянського бронепоїзда "Таращанець".

Про це повідомив Департамент територіального контролю.

Пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" — монумент на честь екіпажу красноармійського бронепоїзда "Таращанець", які в серпні 1919 року майже 6 діб боронили від денікінців Дарницький залізничний вузол, у ніч на 30 серпня, відкинувши пропозицію здатися в полон. Члени екіпажу підірвали бронепоїзд і загинули разом із ним, однак цьому немає жодних історичних доказів.

Монумент відкрили у 1974 році у сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською. Одним з його авторів був скульптор, народний художник України, лауреат національної премії ім. Т. Шевеченка Валентин Зноба.

Загальна висота пам'ятника становить 3,3 метра. На гранітному п'єдесталі — 7 бронзових фігур, що символізують сімку з команди "таращанців" у момент ухвалення рішення: загинути, але не здаватися. Постамент виконано з чорного полірованого лабрадориту висотою 0,4 метра. 

Надалі пам'ятник зберігатиметься в музеї-майстерні Зноби-Голембієвських.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.