Садибу Терещенків повернули у комунальну власність Києва

Пам'ятку архітектури — садибу Терещенків — повернули у комунальну власність територіальної громади Києва.

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов, пише Сусільне.

Після судових спорів тривалістю понад 2,5 роки відбулася державна реєстрація права комунальної власності на садибу Терещенків на бульварі Тараса Шевченка, 34. Це дозволяє почати заходи, спрямовані на збереження об'єкта культурної спадщини.

За словами Владислава Андронова, столична влада має намір відреставрувати будівлю. Як використовуватимуть садибу Терещенків остаточно не вирішили. Пріоритетним напрямом, найімовірніше, буде музейна діяльність, зауважив заступник голови КМДА.

За рішенням Верховного Суду України від 12 вересня 2023 року будинок Терещенків на бульварі Т. Шевченка повернули територіальній громаді Києва.

Садиба Терещенків є пам'яткою архітектури місцевого значення. Вона побудована у 1874-1875 роках за проєктом архітектора В. Краузе у стилі неоготика. Будівля взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля перебувала у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення. У червні 2021 року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.