На Волині суд повернув вулиці ім’я радянського діяча

У селі Заріччя повернули назву вулиці на честь радянського діяча Антона Стемковського.

У 1983 році у селі Заріччя поблизу Володимира на Волині одна з вулиць була названа на честь Антона Стемковського.

Антон Стемковський – голова сільради у липні-грудні 1944 року, коли на ці терени втретє, і вже на кілька десятиліть прийшла комуністична влада. 4 грудня 1944 року його знайшли повішеним. З кримінальної справи випливає, що це вчинили "буржуазні націоналісти" з УПА.

У пізньорадянський час з Антона Стемковського зробили образ радянського героя та приписали йому членство в КПЗУ. Його могилу взяли на облік як пам'ятку місцевого значення. Частину вулиці Шевченка перейменували на його честь. А також встановили меморіальний знак.

3 березня 2023 року вулицю перейменували рішенням Володимирської міської ради. Утім, родина Стемковських із цим не погодилась та подала до суду.

3 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд скасував рішення про перейменування.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.