У Львові презентували виставку з колекційного фонду Наукового товариства ім. Шевченка

У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відбулася презентація унікальних музейних та приватних колекцій, які складали фонд Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) до його ліквідації радянською владою у 1940 році.

Про це повідомляє Львівська ОВА, передає Укрінформ.

Як зазначається, виставка "Нація. Мистецтво. Наука" присвячена 150-літньому ювілею товариства, що увійшло в історію України як потужна інституція з розвитку і збереження наукової та національної культурної спадщини.

"У 1913 році, саме 13 грудня, митрополит Андрей Шептицький усю свою мистецьку колекцію і придбаний палац на вул. Драгоманова, 42 подарував українському народові", - розповіли в ОВА.

Виставка складається з тематичних розділів образотворчого мистецтва, іконопису, народного мистецтва. Експонати з колишнього музею НТШ доповнили зразками із приватних колекцій, предметами музейних збірок Національного музею, Музею етнографії та художнього промислу у Львові Інституту народознавства НАНУ та інших.

НТШ – найдавніша громадська національна наукова інституція в Україні. Довгі роки вона фактично виконувало функції всеукраїнської академії наук. 1873 року через жорсткі репресії в середовищі української інтелігенції виникла ідея перенести центр українського руху до Галичини. Олександр Кониський, Михайло Драгоманов та Дмитро Пильчиков за підтримки галицьких інтелектуалів заснували у Львові Літературно-наукове товариство імені Тараса Шевченка, метою якого було надавати всебічну підтримку та сприяти розвиткові української словесності, літератури. 1892 року товариство реорганізували в Наукове товариство імені Шевченка із завданням розвивати науку та культуру українською мовою. 

У 1940 році радянська влада ліквідувала Наукове товариство імені Шевченка, а музейне зібрання та колекції розформувала, передавши частково до Національного музею у Львові, до Музею етнографії та художнього промислу, до Львівського історичного музею та інших.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.