Вийшла друком книжка про 160 днів Української Народної Республіки

Автор книги "160 днів Української Народної Республіки" - редактор "Історичної правди", директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Віталій Скальський.

Про це повідомив автор книжки.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" – про нетривалий, але насичений подіями та  їхніми  інтерпретаціями  період  в  історії України  –  від 20 листопада 1917 року до 29 квітня 1918 року, упродовж якого  існувала  перша  у  ХХ  столітті  українська  державність  –  Українська  Народна  Республіка. 

На  основі  історичних  джерел  у  виданні  подано  дещо  відмінну  від  підручникової  версію  історії  УНР.  Автор  не  лише  розглядає  перебіг  політичного  життя  в  УНР  чи  стан  самоідентифікації у суспільстві, а й звертає увагу на перехід України  на  григоріанський  календар  та  середньоєвропейський  час,  похорони  крутянців  і  жертв  "горожанської війни", політичні  арешти  і  вбивства,  а  також  на  інші, лише на перший погляд неважливі, події та процеси.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" вийшла друком наприкінці листопада у видавництві "Кліо" за підтримки Український інститут книги. Придбати книгу можна на сайті видавництва.

Віталій Скальський - кандидат історичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, редактор "Історичної правди". Автор понад 80 наукових, науково-популярних і публіцистичних статей та співавтор колективних монографій з історії України 1914-1923 рр., упорядник археографічних публікацій. Викладач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.