У Львові демонтували ще три радянські пам'ятники

З Пагорбу слави у Львові демонтували три радянські скульптури - «Мати-Батьківщина», «Воїн з прапором», «Присяга».

Про це інформує Львівська міська рада.

"Ми очищуємо наш простір від символів радянського періоду.  І Пагорб слави – не виняток. Окрім поховань, там були ще і три радянські пам'ятники. Сьогодні вони були демонтовані та "переїдуть" до музею "Територія терору" - там вони і будуть "прославляти" терор тих часів", - зазначила керуюча справами виконкому, в.о. керівника управління охорони історичного середовища Наталія Алєксєєва.

Раніше з меморіалу демонтувати радянську символіку, зокрема, радянську зірку та серп з молотом. Також зняти напис, який прославляв радянських солдатів.

Також місто планує провести ексгумацію та перенести поховання з Пагорбу слави. Зробити це хочуть після того, як завершать ексгумацію на Личаківському військовому цвинтарі.

Пагорб слави у Львові - меморіальний комплекс, частина історико-архітектурного заповідника "Личаківський цвинтар". Там знаходиться поховання російських і радянських солдатів, які загинули під час Першої та Другої світової війни. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.