У загальний доступ виклали розсекречені документи радянських спецслужб проти українського православ'я

Архів Служби зовнішньої розвідки України підготував і оприлюднив збірник розсекречених документів органів НКВД/МГБ/КГБ СРСР проти Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви та їх священників.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

До чергового тематичного збірника відібрано окремі матеріали про роботу органів огпу/нквд/мгб/кгб ссср зі стеження за діячами українських церков, їхніми громадами та вірянами за кордоном, збирання інформації про місця їхнього проживання, пересування, уподобання, проведення різних заходів, а також про планування спеціальних операцій щодо їхньої компрометації.

До цього видання увійшли здебільшого окремі довідки, повідомлення, доповідні записки органів держбезпеки ссср, які на підставі оперативної інформації постійно готували узагальнюючі документи про становище в українському релігійному середовищі за кордоном. Насамперед становлять цікавість відомості про українські релігійні громади у Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Австрії, Франції, США, Канаді, а також інформація про склад Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви та інших конфесій, їх місце і роль в житті української еміграції. У збірнику є документи про діяльність настоятелів релігійних громад та окремих церковних діячів, їхні біографічні довідки. У різні періоди чекісти заводили на них справи,  встановлювали постійний нагляд та контроль, збирали інформацію про їхню релігійну та політичну діяльність.

Особливий інтерес становлять документи про те, як совєтські спецслужби активно займалися знищенням українського православ'я не лише на території ссср, а й за кордоном. Це зокрема заходи мгб/кгб, спрямовані проти Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви і їх священників, які були яскравими представниками національно-визвольного руху.

Після завершення Другої світової війни, коли УАПЦ і УГКЦ були ліквідовані сталінським режимом, органи мгб усср активно заводили окремі агентурно-спостережні справи на українських діячів  та церковні організації, які діяли у підпіллі, а також на тих, хто емігрував за кордон і продовжував там розбудовувати українську церкву та боротися за відновлення української державності.

Загалом до збірника хронологічно включено 86 документів. Кожен документ має назву і відповідні посилання на номер фонду, справи, тому та аркушу ГДА СЗРУ.

Розсекречені документи є ще одним підтвердженням того, як кремлівське керівництво і підпорядковані йому органи держбезпеки на місцях втручалися в справи української церкви в діаспорі, намагаючись дискредитувати її та спотворити зсередини, як і увесь український національно-визвольний рух.

Діяльність Української Автокефальної Церкви і Української Греко-Католицької Церкви за кордоном в архівних документах розвідки. Частина 1.

Діяльність Української Автокефальної Церкви і Української Греко-Католицької Церкви за кордоном в архівних документах розвідки. Частина 2.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.