АНОНС: Екскурсія «Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви»

Скарбниця Національного музею історії України запрошує 12 листопада на авторську екскурсію «Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви».

Про це інформує Скарбниця Національного музею історії України.

В ході екскурсії ви дізнаєтеся про масштаби меценатської діяльності гетьмана Мазепи та козацької старшини з розбудови культури та церкви в часи козацької держави – Гетьманщини.

Особливу увагу звернемо на унікальні меморіальні пам'ятки-вклади до церков України безпосередньо від гетьмана та його оточення, які зберігаються в Національному музеї історії України та в Національний заповідник "Києво-Печерська лавра".

Все це в авторській екскурсії старшого наукового співробітника музею, Оксани Терещук.

Початок екскурсії "Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви" у неділю, 12 листопада, о 13:00.

Необхідно зареєструватися заздалегідь за телефоном: (044) 280-13-96

Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра").

Вартість участі – 150 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 100 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври)

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.