У Києві презентували збірник документів про репресії проти сіоністів 1937–1938 років

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка презентували видання «Операція органів НКВС УРСР проти сіоністів 1937–1938».

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

Збірник документів підготував Галузевий державний архів Служби безпеки України спільно з Інститутом історії України НАН України за сприяння Леоніда Невзліна та Фонду "Надав". 

У ньому вперше публікуються інформаційні матеріали, процесуальні документи слідства органів держбезпеки та інші документи зі свідченнями про масову репресивну акцію комуністичного режиму проти єврейської меншості, що тривала з грудня 1937 року до грудня 1938-го.

Презентація відбулася за участі декана історичного факультету університету Івана Патриляка, директора ГДА СБУ Андрія Когута та інших членів авторського колективу.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.