Внаслідок ракетної атаки РФ постраждав Одеський національний художній музей

Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку Росії ввечері 5 листопада, напередодні свого 124-річчя.

Про це повідомили в адміністрації музею.

"Увечері 5 листопада Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку рф.А вже сьогодні музейний день народження - 124 роки!... Одеський художній зачинено. Переносимо всі події та скасовуємо Free Entrance Day, як ми планували", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що люди не постраждали. Наразі триває процес оцінки пошкоджень, фіксація наслідків ураження та слідчі дії.

Серед постраждалих виставок: Марґіт та Романа Сельських "Сонце заходу / Sol occidens" з колекції Едуарда Димшица, Бориса Айзенберга "Квіти за відвалами", роботи Олександра Грехова, Стаса Жалобнюка "Black Sea", Володимира Семківа "Радість", Альбіни Ялози "Вівтар небесного війська", Kinder Album "Великі луги, рясні трави".

Одеський національний художній музей розташований в історичному центрі Одеси (на вулиці Софіївській), у палаці Наришкіних, що є пам'яткою архітектури початку XIX століття.

У 1888 році його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі та у 1892 році передав будівлю місту з метою влаштування в ньому музею витончених мистецтв. Відкриття музею відбулося у 1899 році. Нещодавно музей отримав статус "національний".

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.