Книжка автора Історичної правди про російсько-українську війну потрапила у топ-50 найкращих книжок 2023 за версією The Telegraph

Видання The Telegraph опублікувало список 50 найкращих книг року, серед яких відзначили роботу українського та американського історика Сергія Плохія The Russo-Ukrainian War ("Російсько-українська війна").

Про йе пише The Telegraph.

Англомовне видання The Russo-Ukrainian War ("Російсько-українська війна") українського й американського історика, професора кафедри української історії Гарвардського університету та лаауреата Шевченківської премії 2018 року Сергія Плохія зайняло 33-й рядок топ-50 найкращих книжок за версією The Telegraph.

"Мабуть, найбільш вичерпний опис історії, що призвела до сьогоднішньої війни в Україні, від автора книги Чорнобиль: історія трагедії", — так описали книгу Плохія укладачі рейтингу.

Перше місце в рейтингу найкращих книжок 2023 року зайняла книга France on Trial: The Case of Marshal Pétain (Франція судиться: Справа маршала Петена) Джуліана Джексона. Один з найвідоміших сучасних істориків Джуліан Джексон розповідає та аналізує один найбільш суперечливих періодів історії Франції ХХ сторіччя — рішення маршала Філіпа Петена співпрацювати з Гітлером у 1940 році, а також судовий процес над маршалом у 1945 році.

Також до списку увійшли роман канадської письменниці Сари Бернштейн Study for Obedience (Дослідження слухняності), автобіографічна книга Брітні Спірс Woman in me (Жінка в мені), біографія художника Моне — Monet The Restless Vision (Моне Неспокійне бачення) Джекі Валльшлегер, дитяча ілюстрована книга Three Little Monkeys and the Grand Hotel (Троє маленьких мавпенят і Гранд Готель) Квентіна Блейка й Емми Чічестер-Кларк та інші.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.