IN MEMORIAM: Помер колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер

У Сполучених Штатах 29 листопада помер колишній державний секретар і дипломат Генрі Кіссінджер.

Про це повідомили американські медіа з посиланням на його консалтингову фірму, пише Радіо Свобода.

Кіссінджер помер у своєму домі в штаті Коннектикут у віці 100 років.

Генрі Кіссінджера називають найбільш впливовим державним секретарем США після Другої світової війни. Він став радником президента Річарда Ніксона з питань національної безпеки у 1969 році. У 1973 році був призначений також держсекретарем США і поєднував обидві посади. Після відставки президента Ніксона у відставку він продовжував служити головою Держдепартаменту в адміністрації президента Джеральда Форда.

Саме в цей період Сполучені Штати зробили великі зовнішньополітичні кроки, що змінили хід холодної війни. Секретні переговори, проведені Кіссінджером у 1971 році, призвели до історичного візиту Річарда Ніксона до Пекіна та нормалізації відносин між США та Китаєм.

Кісінджер був рішучим прихильником поліпшення відносин із Радянським Союзом. Його діалог із радянським керівництвом дав старт так званому процесу розрядки, під час якого було укладено перші великі американо-радянські угоди про контроль за ядерною зброєю.

Генрі Кісінджер зіграв ключову роль в організації та веденні багаторічних переговорів з Північним В'єтнамом, внаслідок яких американські війська були виведені з Південного В'єтнаму. Ці зусилля були відзначені Нобелівської премією миру. Війна тривала ще два роки і закінчилася поразкою союзної Сполучених Штатів Республіки В'єтнам.

У 2014 році Кіссінджер негативно поставився до засудження Заходом російської анексії Криму й критикував санкції щодо Росії. Напередодні свого століття Кіссінджер озвучив ідею вступу України в НАТО.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.