У Харкові пошкодили половецьких баб кінця XI — початку XII століття

У ніч на 2 листопада у центрі Харкова перед історичним музеєм невідомі пошкодили три пам'ятки археології — половецьких баб кінця XI — початку XII століття.

Цю інформацію Суспільне Харків підтвердила в.о. директора Харківського історичного музею Ольга Сошнікова.

"Це виявили співробітники "Харківзеленбуду", які прийшли вранці прибирати майдан. Зателефонували мені, викликали поліцію. Загалом пошкоджені три фігури баб. Знайшли уламки від сокири: нею рубали укриття пам'яток і саме каміння. Пошкодження можливо усунути. Реставратори працюють над тим, щоб закрити пори каміння, щоб туди не потрапляла вода", — розповіла Сошнікова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 ККУ, повідомили у головному управлінні. 

У пошкодженні половецьких баб у центрі міста поліція Харківщини підозрює 45-річного чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння. Харків'янину загрожує до трьох років позбавлення волі.

Історичні пам'ятки планують ретельніше убезпечити від вандалів.

Половецькі баби — намогильні кам'яні статуї половців (кипчаків, куманів), пам'ятки сакрального мистецтва IX—XIII ст. До наших днів збереглося понад двох тисяч, розміщених переважно на території України та Південної Росії. Символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах. Їх зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.