Книга поета-дисидента Миколи Горбаля вийде англійською мовою

Книга поета-дисидента та колишнього політв’язня Миколи Горбаля "Деталі піщаного годинника: вірші з ГУЛАГу" вийде англійською мовою.

Про це повідомив його син Андрій Горбаль, пише PEN Ukraine.

"Книжка виходить друком у видавництві Lost Xorse Press, в серії перекладів сучасної української поезії. Збірка оформлена малюнками мого дядька, батькового брата – Богдана Горбаля", - розповів Андрій Горбаль.

Переклад збірки зробила Мирослава Стефанюк, викладачка, письменниця та перекладачка, яка живе у США.

Презентація книжки "Деталі піщаного годинника: вірші з ГУЛАГу" відбудеться 5 листопада 2023 року в Детройті, в Українському американському архіві та музеї.

Вірші зі збірки невільницьких поезій "Деталі піщаного годинника" вперше вийшли друком у 1983 році за кордоном, а були написані у 1970-1980 роках під час ув'язнення Миколи Горбаля в радянських концтаборах.

Микола Горбаль народився 10 вересня 1940 року в селі Воловець на Лемківщині в селянській родині. У 1968—1969 рр. навчався на музично-педагогічному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. 1969 року перевівся на заочне відділення Івано-Франківського педагогічного інституту.

24 листопада 1970 р. був затриманий КГБ у Тернополі і 24 листопада заарештований за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди" (ст. 62 ч. 1 КК УРСР). Інкримінували розповсюдження самвидаву, поеми "Дума", в якій СРСР був зображений як тоталітарна держава, а Україна як колонія.

Засуджений 13 квітня 1971 року Тернопільським обласним судом до 5 років позбавлення волі і 2 років заслання. Покарання відбував у колонії ЖХ-385/19, пос. Лєсной, Мордовія, потім у ВС-389/35 (ст. Всехсвятська Пермської області). Брав участь у всіх протестах політв'язнів, вів підпільну "хроніку зони". В ув'язненні Микола Горбаль написав збірку віршів "Дні і ночі".

У радянських таборах Микола Горбаль відсидів 16 років. Після звільнення його обрали депутатом Київської міської ради. Також він був депутатом Верховної Ради України ІІ скликання.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.