Книга поета-дисидента Миколи Горбаля вийде англійською мовою

Книга поета-дисидента та колишнього політв’язня Миколи Горбаля "Деталі піщаного годинника: вірші з ГУЛАГу" вийде англійською мовою.

Про це повідомив його син Андрій Горбаль, пише PEN Ukraine.

"Книжка виходить друком у видавництві Lost Xorse Press, в серії перекладів сучасної української поезії. Збірка оформлена малюнками мого дядька, батькового брата – Богдана Горбаля", - розповів Андрій Горбаль.

Переклад збірки зробила Мирослава Стефанюк, викладачка, письменниця та перекладачка, яка живе у США.

Презентація книжки "Деталі піщаного годинника: вірші з ГУЛАГу" відбудеться 5 листопада 2023 року в Детройті, в Українському американському архіві та музеї.

Вірші зі збірки невільницьких поезій "Деталі піщаного годинника" вперше вийшли друком у 1983 році за кордоном, а були написані у 1970-1980 роках під час ув'язнення Миколи Горбаля в радянських концтаборах.

Микола Горбаль народився 10 вересня 1940 року в селі Воловець на Лемківщині в селянській родині. У 1968—1969 рр. навчався на музично-педагогічному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. 1969 року перевівся на заочне відділення Івано-Франківського педагогічного інституту.

24 листопада 1970 р. був затриманий КГБ у Тернополі і 24 листопада заарештований за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди" (ст. 62 ч. 1 КК УРСР). Інкримінували розповсюдження самвидаву, поеми "Дума", в якій СРСР був зображений як тоталітарна держава, а Україна як колонія.

Засуджений 13 квітня 1971 року Тернопільським обласним судом до 5 років позбавлення волі і 2 років заслання. Покарання відбував у колонії ЖХ-385/19, пос. Лєсной, Мордовія, потім у ВС-389/35 (ст. Всехсвятська Пермської області). Брав участь у всіх протестах політв'язнів, вів підпільну "хроніку зони". В ув'язненні Микола Горбаль написав збірку віршів "Дні і ночі".

У радянських таборах Микола Горбаль відсидів 16 років. Після звільнення його обрали депутатом Київської міської ради. Також він був депутатом Верховної Ради України ІІ скликання.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.