Щоб перейменувати Волгоград на Сталінград на Росії проведуть референдум

У Росії розробили механізм перейменування міста Волгоград на Сталінград.

Про це пишуть російські ЗМІ.

Депутати Волгоградської обласної думи запропонували провести референдум щодо перейменування обласного центру. Для перейменування Волгограда на Сталінград буде достатньо 50+1% голосів. При цьому сама область у випадку перейменування міста залишиться Волгоградською. 

Раніше з ініціативою "повернути місту-героєві історичне ім'я" виступили волгоградські ветерани. У відповідь на їхнє прохання губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров оголосив про створення громадської ради щодо попереднього вивчення думки населення про перейменування міста на Сталінград. Було сказано, що за підсумками роботи ради прийматиметься питання про винесення питання на референдум.

У лютому ВЦВГД провів опитування про повернення Волгограду історичної назви. Результати опитування показали, що жителі міста скоріше не підтримують цієї ініціативи (67%). Пізніше речник президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що в Кремлі не ведеться обговорення перейменування Волгограда в Сталінград. 

З 1589-го по 1925 рік місто називалося Царицином, потім було перейменовано на Сталінград, а в 1961 році стало називатися Волгоградом. 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.