Щоб перейменувати Волгоград на Сталінград на Росії проведуть референдум

У Росії розробили механізм перейменування міста Волгоград на Сталінград.

Про це пишуть російські ЗМІ.

Депутати Волгоградської обласної думи запропонували провести референдум щодо перейменування обласного центру. Для перейменування Волгограда на Сталінград буде достатньо 50+1% голосів. При цьому сама область у випадку перейменування міста залишиться Волгоградською. 

Раніше з ініціативою "повернути місту-героєві історичне ім'я" виступили волгоградські ветерани. У відповідь на їхнє прохання губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров оголосив про створення громадської ради щодо попереднього вивчення думки населення про перейменування міста на Сталінград. Було сказано, що за підсумками роботи ради прийматиметься питання про винесення питання на референдум.

У лютому ВЦВГД провів опитування про повернення Волгограду історичної назви. Результати опитування показали, що жителі міста скоріше не підтримують цієї ініціативи (67%). Пізніше речник президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що в Кремлі не ведеться обговорення перейменування Волгограда в Сталінград. 

З 1589-го по 1925 рік місто називалося Царицином, потім було перейменовано на Сталінград, а в 1961 році стало називатися Волгоградом. 

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.