90 науковців долучилися до проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива"

Презентація проєкту пройшла у Британському музеї 27 листопада.

Про це Суспільному Культура повідомила пресслужба проєкту.

90 науковців, зокрема Тімоті Снайдер, Сергій Плохій та Ярослав Грицак доєднаються до масштабної дослідницької ініціативи з вивчення глибинної історії України — проєкт називається "Українська історія: глобальна ініціатива".

Над ініціативою працюватимуть 50 українських та 40 міжнародних науковців. Вони розроблятимуть близько 70 тем, досліджуючи їхні зв'язки та взаємозалежність.

У межах трирічної програми історики проведуть десятки незалежних досліджень, які охоплюватимуть часи від передісторії українських земель до сьогодення.

Засновники проєкту зазначають, що будуть використовувати "інноваційні міждисциплінарні підходи, нові технології, шукатимуть нового емпіричного і концептуального осмислення".

"Досліджуватимуться такі теми, як початок розселення людства, поширення індоєвропейських мов, відносини між класичною Грецією та Чорноморським регіоном, Європа епохи вікінгів, стосунки між Візантією та Києвом, а також сучасні питання націєтворення та імперії", — йдеться в описі.

"Українська історія: глобальна ініціатива" — це благодійна організація, яка регулюватиметься Комісією з питань благодійності Англії та Вельсу. Проєктом керуватиме незалежна рада директорів. До її складу належать, зокрема, політик і дипломат Карл Більдт, історикиня й лавреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум, митрополит-архієпископ Української католицької архиєпархії Філадельфії Борис Ґудзяк, поет та новеліст Сергій Жадан і засновник ініціативи та мільярдер Віктор Пінчук.

Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету, який розробляв академічну концепцію проєкту впродовж останніх трьох років, та є головою міжнародної академічної консультативної ради та членом ради директорів програми "Українська історія: глобальна ініціатива", зазначив:

"Ця ініціатива залучатиме фахівців із різних дисциплін з усього світу, які працюватимуть з використанням як традиційних методів, так і нових технологій, що допомагатиме нам досліджувати глибоке минуле. Україну тут слід розуміти в дуже широкому контексті, як її землі та народи, які заселяли їх від самого початку. (...) Україна — це територія, де наше стандартне уявлення про історію може бути переглянуте і збагачене".

"Переосмислення української історії у глобальному контексті може бути важливим для української перемоги, це шанс зробити світ кращим", – сказав Ярослав Грицак, співголова міжнародної академічної консультативної ради та професор історії Українського католицького університету.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.