90 науковців долучилися до проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива"

Презентація проєкту пройшла у Британському музеї 27 листопада.

Про це Суспільному Культура повідомила пресслужба проєкту.

90 науковців, зокрема Тімоті Снайдер, Сергій Плохій та Ярослав Грицак доєднаються до масштабної дослідницької ініціативи з вивчення глибинної історії України — проєкт називається "Українська історія: глобальна ініціатива".

Над ініціативою працюватимуть 50 українських та 40 міжнародних науковців. Вони розроблятимуть близько 70 тем, досліджуючи їхні зв'язки та взаємозалежність.

У межах трирічної програми історики проведуть десятки незалежних досліджень, які охоплюватимуть часи від передісторії українських земель до сьогодення.

Засновники проєкту зазначають, що будуть використовувати "інноваційні міждисциплінарні підходи, нові технології, шукатимуть нового емпіричного і концептуального осмислення".

"Досліджуватимуться такі теми, як початок розселення людства, поширення індоєвропейських мов, відносини між класичною Грецією та Чорноморським регіоном, Європа епохи вікінгів, стосунки між Візантією та Києвом, а також сучасні питання націєтворення та імперії", — йдеться в описі.

"Українська історія: глобальна ініціатива" — це благодійна організація, яка регулюватиметься Комісією з питань благодійності Англії та Вельсу. Проєктом керуватиме незалежна рада директорів. До її складу належать, зокрема, політик і дипломат Карл Більдт, історикиня й лавреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум, митрополит-архієпископ Української католицької архиєпархії Філадельфії Борис Ґудзяк, поет та новеліст Сергій Жадан і засновник ініціативи та мільярдер Віктор Пінчук.

Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету, який розробляв академічну концепцію проєкту впродовж останніх трьох років, та є головою міжнародної академічної консультативної ради та членом ради директорів програми "Українська історія: глобальна ініціатива", зазначив:

"Ця ініціатива залучатиме фахівців із різних дисциплін з усього світу, які працюватимуть з використанням як традиційних методів, так і нових технологій, що допомагатиме нам досліджувати глибоке минуле. Україну тут слід розуміти в дуже широкому контексті, як її землі та народи, які заселяли їх від самого початку. (...) Україна — це територія, де наше стандартне уявлення про історію може бути переглянуте і збагачене".

"Переосмислення української історії у глобальному контексті може бути важливим для української перемоги, це шанс зробити світ кращим", – сказав Ярослав Грицак, співголова міжнародної академічної консультативної ради та професор історії Українського католицького університету.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.