Музей Григорія Сковороди закликає допомогти з консервацією

Команда музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині оголосила про проєкт "301 Справжній друг Сковороди" для збереження меморіального комплексу.

Про це йдеться на сайті музею.

Меморіальний комплекс філософа та поета Григорія Сковороди потребує негайних протиаварійних та консерваційних робіт.

Тому команда музею оголосила про проєкт "301 Справжній друг Сковороди" для збереження меморіального комплексу до моменту його повної реставрації. Ціль проєкту — зібрати 3 млн грн. Для цього учасникам пропонують оголосити в межах цього великого проєкту власні маленькі збори по 5 тисяч грн. Акцію приурочили до прийдешнього 3 грудня, коли виповнюється 301 рік від народження Григорія Савича.

"Ми закликаємо підтримувати армію, бо вона зберігає життя тут і зараз. Донати на потреби ЗСУ першочергові. Та за можливості просимо долучитись до підтримки музею — культурної спадщини України, яка формує національну свідомість та зберігає пам'ять для майбутніх поколінь", — пише музей.

Кожен учасник за долучення до збору отримає: особистий номер "друга Сковороди"; дизайн-віжуал зі своїм фото та номером для соцмереж; карабін зі своїм номером "як згадку про Спільнотворення та акт Дружби".

Національний музей Григорія Сковороди зруйновано прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня. Внаслідок обстрілу поранення отримав 35-річний син директора музею, який залишився охороняти приміщення. Приміщення було знищене, однак найцінніші експонати не постраждали.

В зруйнованому росіянами будинку філософ жив та творив, в ньому ж і помер 9 листопада 1794 року.

Будівлю музею не законсервували через відсутність фінансування та технічні причини. Наприкінці 2022 року на консервацію виділили 2 млн гривень. У липні голова Харківської ОВА Олег Синєгубов говорив, що музей Сковороди планують законсервувати до зими 2023 року.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.