АНОНС: "Майдан. Народження мрії. Перший бій"

З нагоди 10-ї річниці Революції Гідності Музей Майдану спільно з Українським Домом та партнерами запрошує 21 листопада на відкриття виставки "Майдан. Народження мрії. Перший бій".

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

"Десять років тому українці остаточно сформулювали нашу національну ідею. Вона викристалізувалася на Майдані. Цей ідеал означено двома ємними словами – "Гідність" і "Свобода". Так звучить наша національна ідея. Ідея, яку ми виборюємо дотепер", - йдеться у новині.

Виставка "Майдан: народження мрії. Перший бій", розгорнули на трьох поверхах Українського Дому, який став частиною історії Революції Гідності.

Ви зможете поринути в атмосферу найпотужнішого у світі мирного протесту, згадати перебіг подій, побачити оригінальні речі майданівців, унікальні артефакти з протестів, відтворені окремі локації ініціатив Майдану та твори революційного мистецтва.

На вас чекають дискусійні майданчики, кінопокази, майстер-класи, та екскурсії. 

Після відкриття запрошуємо разом із мережею DOCU/CLUB ГО "Докудейз" на показ та обговорення фільму "Євромайдан SOS" (конференц-зал 3 поверх).

Радо чекаємо на вас 21 листопада о 17:00 у Національному центрі "Український Дім"
(Київ, вул. Хрещатик, 2).

Вхід на відкриття вільний.

Виставка триватиме з 21 листопада по 3 грудня.

Акредитація для ЗМІ на відкриття виставки за посиланням.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.