Американський історик Тімоті Снайдер запустив збір на систему "Безпечне небо" для України

Амбасадор UNITED24 Тімоті Снайдер 1 листопада запустив персональний збір на систему виявлення повітряних цілей "Безпечне небо".

Про це йдеться на сайті UNITED24.

"Безпечне небо" — це сучасна українська інноваційна розробка, здатна виявляти повітряні цілі, навіть ті, що летять на малих висотах, а також прогнозувати їх маршрут для подальшої нейтралізації. А ще система використовує штучний інтелект, щоб передбачати, звідки можуть виникнути загрози. Початкова мета — 2 500 сенсорів вартістю 950 000 $.

"Безпечне небо" допомагає виявити як крилаті ракети, так і БПЛА Shahed 136. Під час випробувань в 11 регіонах України система виявила 100% повітряних загроз без жодної помилки. З ефективністю роботи системи Тімоті Снайдер ознайомився особисто під час візиту до України у вересні.

"Торік Росія розпочала масовані удари дронами по цивільній та критичній інфраструктурі з неприхованою метою позбавити українців доступу до базових життєвих потреб. Немає сумніву, що Росія знову завдаватиме ударів. Потрібно бути готовими до зими на рівні всієї країни", — зазначив Снайдер.

За словами віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, "Безпечне небо" — це новий український продукт, воєнний стартап. Фактично він уже впроваджений у систему ситуаційної обізнаності сил оборони.

"Але, як і будь-якому проєкту на старті, йому потрібна підтримка. Саме тому ми дуже вдячні амбасадору UNITED24, професору Тімоті Снайдеру за готовність відкрити цей збір. У пана Снайдера вже є успішний досвід збору коштів на захист українського неба. Ми віримо, що цей проєкт стане не менш успішним", — сказав Федоров.

Долучитися до збору коштів можна за посиланням.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.