IN MEMORIAM: помер очільник закарпатських політв'язнів Іван Коршинський

У віці 95 років помер Іван Коршинський, який очолював Закарпатську крайову організацію Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

Про це повідомили на сторінці Закарпатської ОВА у Facebook.

"Видатна постать в історії Закарпаття та всієї країни. Мудра і чуйна Людина. Людина-легенда. Його не зламали арешти радянської влади та роки в таборах ГУЛАГу", — пишуть в ОВА.

Іван Коршинський народився 5 червня 1928 у селі Буштино Закарпатської області. У 1945 році був заарештований органами МДБ СРСР, обвинувачувався у підпільній боротьбі проти більшовицького режиму, організованої ОУН. Згодом звільнений з ув'язнення.

У 1947—1948 роках — студент Ужгородського державного університету.

У 1948 році заарештований удруге, засуджений до 10-ти років ув'язнення за статтею 54-10 ч.1 КК УРСР "контрреволюційна агітація і пропаганда", термін ув'язнення відбував у таборі особливого режиму в Карагандинській області Казахської РСР. У 1955 році звільнений із ув'язнення.Продовжив навчання в Ужгородському державному університеті, медичний факультет якого закінчив у 1961 році.

Іван Коршинський був відомим лікарем-хірургом, знаним науковцем, громадським і культурним діячем, народним депутатом України ІІ скликання, почесним членом крайового товариства "Просвіта". Багато років поспіль він очолював Закарпатську крайову організацію Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

"Із Іваном Коршинським переплетена історія двох поколінь моєї родини. Він, як і брати Климпуші, зокрема Василь – брат мого діда – вижив у "Долині смерті" в Карагандинській області. А вже значно пізніше разом із татом Орестом Климпушем пан Іван представляв Закарпаття як депутат у Верховній Раді другого скликання. Це покоління – взірець стійкості і шляхетності, а ще великої віри в Україну. Це покоління, без якого ми би не прокинулися після тоталітарного сну", - написала на своїй сторінці у Facebook голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.