IN MEMORIAM: У війні за Україну загинув індіанець з Канади

25-річний Остін Латлін-Берсьє був мешканцем крі-нейського народу Опаскваяк в північному Манітобі.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав Остап Скрипник, дорадник манітобської провінційної ради Конгресу українців Канади.

Головнокомандувач сухопутними військами Морін Браун повідомив, що Остін Латлін-Берсьє приєднався до битви української армії проти російських військ незабаром після початку війни 2022 року. А 13 листопада його сім'ю повідомили про смерть Остіна.

Раніше Латлін-Берсьє покинув Опаскваяк, щоб викладати англійську мову в Перу. Згодом потім поїхав до Італії та Румунії, де дізнався про початок війни в Україні.

Латлін-Берсьє пройшов навчання у Збройних силах Канади за програмою Cadet and Bold Eagle, яка поєднує вчення корінного населення з військовою підготовкою.

"Його смерть вплинула на наше співтовариство таким чином, що змусила всіх задуматися про наш внесок у побудову більш справедливого та справедливого суспільства", - сказав Морін Браун.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.