АНОНС: "Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може змінити "пострадянські студії"

Долучитися до онлайн дискусії про те як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході можна 15 листопада.

Про це інформує Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

У рамках декомунізаційної реформи у 2015 році Україна пішла на радикальний крок: повністю відкрила архіви комуністичних спецслужб. Попри повномасштабну війну в Україні сьогодні, українські архівні установи продовжують оцифровувати документи, надавати користувачам послуги та надсилати архівні копії за запитом.

Наскільки доступ до найбільшого відкритого архіву КҐБ у світі може змінити західні славістичні студії, що залишаються традиційно росієцентричними? Як можна використати цей доступ для "деколонізації" галузі? Про це подискутують дослідники під час онлайн-зустрічі.

Спікери заходу:

Д-ка Наталя Ханенко-Фрізен – директорка Канадського інституту українських студій.

Д-р Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Д-р Тарас Пшеничний – заступник декана Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.

Д-ка Оксана Дудко – історикиня та кураторка, дослідниця в Університеті Торонто (Канада).

Модератор – Анна Олійник — керівниця проєкту з Українських студій у Фонді Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, дослідниця у Школі славістичних та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (UCL SSEES)

Захід реалізується за ініціативи Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з Фондом Фрідріха Науманна за свободу в Україні, Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, UA-UK Academic Diaspora Network, Центром політичних студій та аналітики "Ейдос".

Дата: 15 листопада 2023

Час: 19:00 (Київ)

Формат: Онлайн (Zoom)

Реєстрація на захід за посиланням.

 

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.