АНОНС: "Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може змінити "пострадянські студії"

Долучитися до онлайн дискусії про те як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході можна 15 листопада.

Про це інформує Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

У рамках декомунізаційної реформи у 2015 році Україна пішла на радикальний крок: повністю відкрила архіви комуністичних спецслужб. Попри повномасштабну війну в Україні сьогодні, українські архівні установи продовжують оцифровувати документи, надавати користувачам послуги та надсилати архівні копії за запитом.

Наскільки доступ до найбільшого відкритого архіву КҐБ у світі може змінити західні славістичні студії, що залишаються традиційно росієцентричними? Як можна використати цей доступ для "деколонізації" галузі? Про це подискутують дослідники під час онлайн-зустрічі.

Спікери заходу:

Д-ка Наталя Ханенко-Фрізен – директорка Канадського інституту українських студій.

Д-р Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Д-р Тарас Пшеничний – заступник декана Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.

Д-ка Оксана Дудко – історикиня та кураторка, дослідниця в Університеті Торонто (Канада).

Модератор – Анна Олійник — керівниця проєкту з Українських студій у Фонді Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, дослідниця у Школі славістичних та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (UCL SSEES)

Захід реалізується за ініціативи Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з Фондом Фрідріха Науманна за свободу в Україні, Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, UA-UK Academic Diaspora Network, Центром політичних студій та аналітики "Ейдос".

Дата: 15 листопада 2023

Час: 19:00 (Київ)

Формат: Онлайн (Zoom)

Реєстрація на захід за посиланням.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.