У Луцьку археологи розчистили вхідний комплекс та дві підземні споруди католицького собору

Волинська археологічна експедиція на стадії завершення наукових археологічних досліджень нововідкритих завівтарних крипт католицького кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку.

Про це повідомляє археолог Віктор Баюк, пише Район.in.ua.

Собор збудований у межах Луцького Окольного замку луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545-1552 роках на місці попереднього дерев'яного храму, розібрали його після великої пожежі 1781 року. Об'єкт був величною спорудою у пізньосередньовічному Луцьку та мав титул "Матері костелів".

Археологи відкрили й розчистили вхідну групу комплексу, а також дві підземні споруди. 

Крипта № 1 (умовно індивідуальна) з окремою камерою для поховання найвищого рангу порожня, поховань там не виявили. У крипті № 2 (умовно загальна) відкрили та дослідили повторні поховання без анатомічного порядку кількох десятків людей із супровідним перемішаним інвентарем (тканини, ґудзики, елементи одягу тощо). 

З крипти № 2 простежили перехід найпевніше до підземного простору власне собору. Детальні камеральні та комплексні антропологічні дослідження зможуть дати чіткіші уявлення, але наразі можна припускати, що крипти використовувалися за прямим призначенням під час функціонування собору у ХVІ-ХVІІІ ст.

Є припущення, що ця крипта могла належати родині князя-біскупа Фальчевського.

Численний рухомий археологічний матеріал: фрагменти кахель, кераміка, вироби зі скла і металів разом із ґрунтом потрапили до крипт при їх засипці культурним шаром історичної частини місті імовірно вже у другій  половині ХХ ст.

Після детальнішого опрацювання матеріалів досліджень археологи  нададуть змістовнішу інформацію.

Роботи проводить Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН  у співпраці з адміністрацією Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Волинським національним університетом імені Лесі Українки та Спілкою археологів України за клопотанням Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви.

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.