АНОНС: «90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду»

23 листопада в Києві відбудеться науково-практична конференція «90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду». Зареєструватися для участі в конференції можна до 19 листопада.

Про це інформує Музей Голодомору.

Серед організаторів — Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса та Національний музей Голодомору-геноциду.

Дослідження теми Голодомору — геноциду українського народу — є особливо важливим з огляду на виклики сьогодення, в контексті російсько-української війни. Злочини збройних сил російської федерації під час повномасштабного вторгнення викликають прямі аналогії із подіями першої третини XX століття та офіційно визнані Верховною Радою України геноцидом українського народу. Це дозволяє проводити чіткі паралелі із подіями 90-річної давнини — Голодомором 1932—1933 років.

Метою проведення конференції є акцентування уваги на актуалізації досліджень убивства голодом мільйонів українців у 1932—1933 роках. Водночас учасникам конференції пропонується не лише проаналізувати умови, в яких відбувався злочин геноциду, а й визначити історичний вплив подій 20—30-их років XX століття на сьогодення. Конференція дасть змогу чіткіше зрозуміти трансгенераційні наслідки Голодомору-геноциду, що й досі впливають на формування світогляду українців, та напрямки руху громадянського суспільства і держави.

Дискусії на конференції охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться такими темами:

1. Історіографія, джерельна база та сучасні методи досліджень Голодомору 1932—1933 рр. в Україні.

2. Голодомор-геноцид 1932—1933 рр. у сучасному освітньому просторі.

3. Проблеми музеєфікації Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. та комеморативні практики.

До участі запрошуються науковці, краєзнавці, освітяни, представники громадянського суспільства.

Формат змішаний. Можлива очна, дистанційна та заочна участь.

Реєстрація за посиланням.

Завершення реєстрації учасників – 19 листопада 2023 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.