У "Софії Київській" відреагували на скандал щодо позолочення куполів собору

Керівництво Національного заповідника «Софія Київська» оприлюднило офіційне повідомлення, щодо тендеру на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника "Софія Київська" у Facebook.

У Національному заповіднику "Софія Київська" заявляють, що більшість робіт із реставрації, зокрема й золочення, виконуватимуться після завершення воєнного стану.

"Оскільки розголосу в суспільстві набула ситуація щодо результатів тендера на реставрацію покрівлі, конструктивних систем даху та позолоти куполів пам'ятки архітектури ХІ ст. Софійського собору в Києві, який оприлюднено 30 жовтня 2023 р. на сайті Prozorro, повідомляємо: вкрай незадовільний стан даху, конструктивів і куполів собору став не просто проблемою для музею, а й загрозою для збереження цілісності унікальної пам'ятки, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що "Софія Київська" останніми роками неодноразово ставила питання перед Міністерством культури та інформаційної політики щодо необхідності виконання перелічених вище робіт, але через брак фінансування ситуація тільки погіршувалася.

"Це призвело до того, що 14 січня 2022 р. близько 23 години під час різкого погіршення погодних умов з поривами вітру за даними гідрометеослужби до 23-25 м/с (83 км/год) сталося падіння хреста з південно-східного купола Софійського собору", - пояснює керівництво Софії Київської.

Завдяки меценатам хрест вдалося відновити й повернути на своє місце, але оскільки хрести Софійського собору були встановлені приблизно в один і той самий час, це тільки підтвердило велике занепокоєння щодо технічного стану інших хрестів.

"За результатами досліджень технічний стан конструктивної системи куполів та особливо центрального куполу оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації, конструкції та обшивка хрестів, їх з'єднання з підхресним яблуком до маківки та фальцеві з'єднання перебувають у гостро аварійному стані, що може в будь-який час призвести до руйнації як частини куполів, так і маківок, і хрестів", - додали в заповіднику.

Отже, проєкт реставрації передбачає комплекс заходів із запобігання виникненню таких аварійних ситуацій, заміни частини конструктивних систем куполів, позолоти покриття хрестів і куполів і реставрації покрівлі Софійського собору.

У заповіднику наголосили, що проєкт пройшов експертизу й отримав позитивний експертний звіт, погодження Мінкультури.

"На сьогодні за рахунок меценатських коштів виготовлено шість хрестів і заплановано укладення угоди на виготовлення центрального хреста також за рахунок меценатів. 16 жовтня 2023 р. було розпочато відкриті торги з особливостями за предметом: "Реставрація покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору". Джерела фінансування: державні кошти, благодійні кошти, спеціальний фонд", - ідеться в повідомленні.

За даними заповідника, виконання робіт за проєктом розраховане на 5 років до кінця 2028 року, а сума договору - 79,2 млн грн.

"Цього року на виконання робіт, заявлених у тендері, виділено з Державного бюджету 2 млн грн на встановлення хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на усіх куполах.Інші роботи, зокрема й золочення, виконуватимуться після закінчення воєнного стану", - наголосили в заповіднику.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.