IN MEMORIAM: Помер дипломат Володимир Василенко

У віці 86 років помер Володимир Василенко, одни із авторів Декларації про державний суверенітет України.

Про це повідомила його донька.

"Сьогодні о 08:10 ранку перестало битися серце мого тата, Василенка Володимира Андрійовича. Він залишив цей світ у віці 86 років", - написала Леся Василенко у Facebook.

"Для України це гірка і непоправна втрата. Володимир Андрійович був одним із найавторитетніших фахівців України у сфері міжнародного права, зовнішньої політики і безпеки. Його внесок у розвиток національної дипломатії – неоціненний.

Понад усе Володимир Василенко любив Україну і присвятив нашому народові і державі своє сповнене великими досягненнями життя", - зазначив Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України у 2014-2016 рр.

Володимир Василенко народився в Києві, 16 січня 1937-го року. Вищу освіту Володимир Василенко отримав в Київському нацуніверситеті ім. Шевченка, юридичний факультет якого закінчив у 1959-му році, а аспірантуру за спеціальністю "міжнародне право" — в 1964-му році.

Із 1972-го по 1992-й рік Володимир Василенко працював у Міністерстві закордонних справ України в якості наукового консультанта з правових питань.

У 1990-му році саме Володимир Василенко представив найперший проєкт Декларації про державний суверенітет України і надалі продовжив працювати над створенням остаточного варіанту Декларації. Крім того, в кінці 80-х років Володимир Василенко працював над створенням юридичного фундаменту української економічної незалежності.

"Упродовж понад 30 років завдяки його зусиллями написані тексти найважливіших законодавчих актів - від першого варіанта Декларації про державний суверенітет 1990 року до закону про державну мову 2019. в групі розробників якого я мав честь працювати під керівництвом Володимира Андрійовича. Від був мудрою, освіченою, працьовитою і при цьому дуже скромною і простою у спілкуванні людиною", -  написав журналіст та юрист Тарас Шамайда.

У 1992-му році Володимир Василенко зайнявся дипломатією, обійнявши посаду посла в країнах "Бенілюкс", а також виступав у якості представника України в НАТО і ЄС.

Із 1998-го по 2002-й рік Василенко був послом України у Великій Британії та Ірландії. У 2001-му році Генасамблея ООН включила Володимира Василенка до складу міжнародного трибуналу по Югославії. У цьому трибуналі Василенко працював аж до 2005-го року.

Із 2006-го по 2010-й рік Володимир Василенко представляв Україну в раді ООН з прав людини.

Також Володимир Василенко мав стосунок до ядерного роззброєння України та визнання Голодомору - геноцидом.

"Знав його особисто і співпрацював із ним у темі юридичного обґрунтування Голодомору як геноциду, він був одним із співавторів закону про функціонування української як державної, законів про декомунізацію, розпочали з ним роботу щодо поневіряння народів Росії", - зазначив історик і нардеп Володимир В'ятрович. 

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.