У Криму демонтували Статую Свободи

У Бахчисарайському парку мініатюр окупаційна влада демонтувала Статую Свободи.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Директор Бахчисарайського парку мініатюр розпорядився демонтувати макет всесвітньо відомої пам'ятки Нью-Йорка "через русофобську та агресивну політику США" .

"Статую ми прибрали в кінець парку, нехай там дочекається свого часу, поки влада США не одумається", - зазначив Віктор Жиленко. 

Бахчисарайський парк мініатюр — третій і найбільший парк мініатюр на Кримському півострові. В парку зібрана колекція мініатюрних копій пам'яток Криму, відтворених в масштабі 1:25 з Бахчисараю, Севастополя, Ялти, Сімферополя, Алушти, Євпаторії, Феодосії, Судака, Керчі, Фороса, Сімеїза та інших міст і селищ Криму. Це палаци, замки і старовинні садиби, храми, музеї, пам'ятники, адміністративні будівлі та інше. Всього понад 70 макетів.

Крім того, тут представлені макети таких всесвітньо відомих пам'яток як монументи "Батьківщина-Мати" (Київ), "Батьківщина-мати кличе!" (Волгоград) і Статуя Свободи (Нью-Йорк).

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.