АНОНС: Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу

Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу та проведення круглого столу «ҐАРЕТ ДЖОНС: ПОСТАТЬ ЖУРНАЛІСТА У ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ» відбудеться у Києві 3 жовтня

Співорганізатором заходу є навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В програмі заходів:

- Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу (приміщення перез Залою образотворчих мистецтв)

- Церемонія нагородження лауреатів 2023 р. відзнакою "Медаль Ґарета Джонса. Правда і честь".

- Урочисте передавання електронного архіву Ґарета Джонса Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

А також презентація книги В'ятровичем В. М.: V. Viatrovych, L. Luciuk. Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives, 2023 (В. В'ятрович, Л. Луцюк. Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та Український націоналістичний рух, 2023)

Лауреати Відзнаки "Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь" 2023 року:

1. ПАНЧЕНКО Олександр Іванович – журналіст і дослідник, науковець, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор й політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики, книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН)

2. СИДОРЖЕВСЬКИЙ Михайло Олексійович – журналіст і літератор, головний редактор "Української літературної газети", автор публікацій про трагедію голодоморів на Житомирщині, зокрема книги "Солотвин: з глибин минулого до наших днів" (2023), голова Національної спілки письменників України

3. ЮЩЕНКО Віктор Андрійович – третій Президент України, ініціатор вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги "Недержавні таємниці" та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору-геноциду

4. ЛУК'ЯНЕНКО Надія Іванівна, вдова

Коли: 3 жовтня, початок о 14.00.

Де: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, вул. Володимирська, 62 

Ґарет Джонс - валлійський журналіст, який уперше у західній пресі під власним іменем заявив про масовий голод в СРСР (1932—1933), в тому числі і про Голодомор. Його репортаж був надрукований з-поміж інших також у газетах "The Guardian" та "New York Post".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.