У Львові створили веб-каталог сакральної спадщини області

Львівські фахівці оцифрували і створили веб-каталог 60 храмів з картою та інформацією про них двома мовами.

Про це інформує Zaxid.net.

Храми Львівщини дослідили фахівці Інституту народознавства НАН України, Львівської національної академії мистецтв, Інституту Укрзахідпроектреставрація. З кількох сотень об'єктів вони вибрали лише 60. Але не виключають, що проект матиме продовження.

Створений каталог подає детальні описи церков, інформацію про їхніх будівничих та художників, що розписували і оздоблювали храми. У переліку – церкви зі списку світової спадщини ЮНЕСКО, найдавніші монастирі, народна дерев'яна архітектура, український модерн.

"Здавна Церква в Україні була одним з найбільших замовників і меценатів мистецтва, під її патронатом і за її запитом відбувались процеси розвитку національного мистецтва. І досі у великих і малих дерев'яних чи мурованих церквах України збереглось багато справжніх перлин мистецької спадщини, без яких сьогодні важко відтворити повну картину розвитку національної культури. У новітні часи постає надважливе завдання зберегти цю культуру", – пояснили куратори проекту.

Також про церкви Львівщини зняли короткі відеоролики.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.