В Іспанії затримали контрабандистів, які вивезли з України "скіфське золото"

Іспанська поліція повідомила про конфіскацію викрадених з України старовинних золотих виробів вартістю 60 мільйонів євро після того, як правоохоронці спіймали злодіїв при спробі продати їх у Мадриді.

Про це пише "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

За даними правоохоронців, мова йде про 11 предметів, загалом ювелірні вироби, включаючи складні намиста, браслети й сережки, які датуються греко-скіфським періодом між VIII і IV століттями до нашої ери.

Прикраси були виставлені в одному з київських музеїв у 2009-2013 роках, а в 2016 році їх вивезли контрабандою з України, йдеться в заяві поліції Мадрида.

Як зазначають правоохоронці, на артефакти були підроблені документи, щоб виглядало так, ніби вони належать українській православній церкві. 

У межах цього розслідування заарештували трьох громадян Іспанії та двох громадян України — один з них православний священник. Їх викрили, коли вони продали один із викрадених предметів — золотий пояс із головами баранів — на приватному аукціоні в Мадриді. У Службі безпеки України додали, що затриманий православний священник був представником УПЦ Московського патріархату.

Поліція Іспанії не розкриває імен злодіїв. Але поліція показала відео, як виглядають вкрадені реліквії. Його проаналізувала Кореспондентка  Бабель Ганна Мамонова:.

"- Велика ажурна пектораль на відео. Це нагрудна царська прикраса з чотирьох джгутів із зображеннями тварин і рослин. У 2013 році вона точно була у власності приватного "Родовід музей" – зібрання артефактів, частина з яких чорна археологія.

- Флакон. Золота ємність для зберігання ароматичних олій, прикрашена сердоліком та зерню III ст. до н.е. Власність у 2013 році "Родовід музей".

- Ажурні золоті сережки. З одного боку голова коня, з іншого - барана, ІІ ст. до н.е. Власність у 2013 році "Родовід музей".

- Золота брошка. Власність у 2013 році "Родовід музей".

- Пектораль в один рядок з пастухами та тваринами. Власність у 2013 році "Родовід музей".

Це те, що відкопала в архіві, - фотографії 2009 і 2013 років. Тоді "Родовід музей" проводив виставки. Він сам передавав журналістам ці фото. У 2009 році в Мистецькому арсеналі була виставка, у 2013-му - золото виставляли на Міжнародному форумі інвестицій та інновацій. Після 2013 року "Родовід музей" фото не надсилав, тому акцентувала увагу саме на цій даті.

ТОВ Родовід Музей дотепер на 100 відсотків належить Ігорь Дідковському. Дідковський очолював Мистецький арсенал у 2007 – 2010 році. Причетний до розпилу бюджетних коштів при будівництві Арсеналу. Друг Петра та Віктора Ющенків. До Арсеналу Дідковський через групу компаній "Родовід" (також зустрічається назва "МИР") мав тісні контакти з Віктором Пінчуком. Через Індустріальний союз Донбасу контактував ще з одним приватним колекціонером - промисловцем - великим любителем скіфів Сергієм Тарутою", - зауважила Ганна Мамонова.

Нагадаємо, що колекція "скіфського золота", яка була виставлена в музеї в Нідерландах у 2014 році, коли РФ окупувала Крим, мали повернути в Україну. 9 червня Верховний суд Нідерландів підтримав рішення попередньої інстанції у справі про долю "скіфського золота" і постановив передати його Україні.

 

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».