Росіяни демонтували меморіал на честь архімандрита Шептицького, який рятував євреїв

На Князь-Владимирському кладовищі в російському місті Владимир демонтували меморіальний комплекс, присвячений трьом жертвам радянських репресій з України, Литви та Польщі.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook греко-католицький священик Ілля Астапов.

Меморіал був присвячений блаженному католицької церкви, українському релігійному діячеві й архімандриту монахів Студійського уставу, брату митрополита Андрея Шептицького Климентію Шептицькому, міністру закордонних справ Литви і католицькому архієпископу Мечисловасу Рейнису, а також польському політику, одному з організаторів Варшавського повстання Яну Янковському.

Меморіал встановили на місці братської могили — усі поховані жертви померли у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Володимирський централ", біля якої й знаходиться кладовище.

Брата митрополита УГКЦ Андрея Шептицького було репресовано 1947 року за відмову від співпраці з радянською владою.  1995 року ізраїльським центром вивчення Голокосту "Яд Вашем" Климентій Шептицький був оголошений Праведником народів світу за порятунок євреїв під час Другої світової війни, а 2001 року — зарахований до блаженних Католицької церкви.

Мечисловас Рейнис і Ян Янковський були заарештовані і померли в ув'язненні за відмову від співпраці з СРСР, що захопив Литву і Польщу, і відстоювання інтересів своїх народів.

Хто вирішив демонтувати меморіал наразі невідомо.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.