Росія хоче оголосити Ярослава Гунька у міжнародний розшук

Слідчий комітет Росії заочно звинуватив у геноциді колишнього бійця СС "Галичина" Ярослава Гунька, який проживає в Канаді.

Про звинувачення повідомляється на сайті СК Росії.

Звинувачення Росії щодо Ярослава Гунька стосуються "геноциду мирного населення на території Української РСР (ст. 357 КК РФ) у роки Великої Вітчизняної війни".

Наголошується, що Слідством у Державному архіві РФ та Центральному архіві Міноборони рф отримано документальне підтвердження про місця дислокації, ведення бойових дій дивізією СС "Галичина", в якій проходив службу Гунько. Росіяни заявляють, нібито Гунько причетний до вбивств не лише громадян СРСР, а й поляків та білорусів у 1944 році.

"Наразі вирішується питання про оголошення Я. Гунька у міжнародний розшук та заочний арешт. Також наслідком були направлені запити щодо правової допомоги до Канади, Республіки Польща та Республіки Білорусь", — заявили в СК.

Нагадаємо, 22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Канади, після чого речник Ентоні Рота представив присутнім Ярослава Гунька, запропонувавши вшанувати його як "героя Другої світової війни". Він назвав його "українським та канадським героєм" і подякував за службу. Канадські законодавці зустріли Гунька стоячи з оваціями, а Зеленський підняв кулак на знак підтвердження. Згодом стало відомо, що Гунько воював у складі дивізії "Галичина". Розгорівся скандал, і Ентоні Рота заявив, що ані його колеги, ані українська делегація не знали про присутність у залі цієї людини, а сам він дізнався про деталі його біографії набагато пізніше.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".