Правозахисника Максима Буткевича відзначили нагородою імені Анни Франк

Полонений Росією військовий та правозахисник Максим Буткевич став лауреатом щорічної нагороди імені Анни Франк від посольства Нідерландів у США.

Про це розповіла Надзвичайна та Повноважна посолка України в США Оксана Маркарова.

Нагороду приїхав отримати за сина батько Олександр Буткевич. 

Маркарова розповіла, що у своїй промові згадала про каштан біля фамільного будинку Франк в Амстердамі, який став символом нагороди. 

"Про каштан, який є символом незламного Києва, нашої столиці, що була окупована нацистами у 1941 році та яку в лютому 2022 року намагалися окупувати російські війська. Саме завдяки таким незламним воїнам, як Максим, нам вдається продовжувати боротьбу за нашу незалежність і за нашу перемогу", – наголосила вона. 

Максим Буткевич вступив до лав ЗСУ в березні минулого року. До цього він працював журналістом на всеукраїнських каналах та британському Бі-Бі-Сі й був співзасновником "Громадського радіо", де також працював журналістом та ведучим у 2013–2014 роках.

Близько 10 років Буткевич присвятив правозахисній діяльності, зокрема входив до правління українського представництва Amnesty international та громадської ради при МВС. Також він був співзасновником правозахисного центру "Соціальна дія", одним із засновників правозахисного центру ZMINA та проєкту "Без кордонів".

У березні 2022 року Максим Буткевич пішов служити в ЗСУ. У червні опинився у полоні під Гірським, що на Луганщині. Так званий суд "ЛНР" 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти обвинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.